Березняки

Спільнота Зооберезняки. Наталя Гресько

Березняківський зооактивіст Наталя Гресько опікується пухнастими безхатьками і популяризує «здорове» ставлення до тварин

Її добре знають березняківські любителі тварин та волонтери: адже Наталя – активний захисник тварин, адміністратор популярної у соцмережі «Фейсбук» групи «ЗооБерезняки», яку створила свого часу жителька Березняків Юлія Тихонова. Разом із однодумцями Наталя опікується безпритульними тваринами, допомагає знайти їм господарів та активно пропагує «здорове» ставлення до чотирилапих.

«У нашій родині завжди були тварини, і я з дитинства любила котів
та собак, – розповідає Наталія Гресько. – Але моє волонтерство почалося з того, що ми з мамою підібрали на вулиці безпритульну таксу. Далі я познайомилася з іншими активістами, і ми почали разом допомагати тваринам – лікувати, соціалізувати, шукати їм родини».

Наталя Гресько

Сьогодні до групи «ЗооБерезняки», яка об’єднує власників тварин та
небайдужих активістів-зоозахисників, належить близько двох тисяч учасників. Її «сфера впливу» вже поширилася і на інші райони міста: у групі публікується інформація, що стосується мало не половини лівого берега Києва. А в самої Наталії віднині вдома – четверо собак та двоє котів – колишніх безхатьків.

«Учасники нашої групи – люди соціально активні: ми допомагаємо збирати гроші на лікування тварин з вулиці або тих, хазяї яких не можуть собі цього дозволити. Шукаємо загублених котів та собак, надаємо інформаційну підтримку волонтерам. Також займаємося просвітницькою діяльністю». Пані Наталя каже, що березняківці – дуже доброзичливі люди, завжди готові прийти на допомогу, посприяти інформаційно та фінансово. «Намагаємося популяризувати питання стерилізації домашніх тварин, – каже пані Наталя. – Закликаємо, щоб люди не викидали їх на вулицю. Величезну підтримку отримали з боку меценатів, які запровадили програму безкоштовної стерилізації хатніх собак та котів для малозабезпечених верств населення».

Наталя Гресько

А роботи й справді не бракує: на вулицях багато безпритульних тварин, особливо котів. «Фактично в кожному будинку є підвал, де живуть безпритульні коти. Волонтери ними опікуються, вони їх годують, лікують, намагаються прилаштувати. Але люди підкидають і підкидають. І кошенята з’являються мало не щодня. Є і безпритульні собаки. Але це проблема не лише нашого району чи міста, а України загалом. Мусимо міняти ставлення людей до домашніх тварин. Українці мають усвідомити, що кіт чи собака – не іграшка, яку можна викинути на вулицю, коли вона захворіє чи набридне».

Завдяки потужному волонтерському руху пухнастим безхатькам таки
щастить, і чимало з них знаходять своїх нових господарів. «Я відчуваю неймовірну радість, коли це нещасне кошеня чи цуценя, яке ти знайшов у підвалі чи в сніговому заметі, знаходить турботливу родину, – каже пані Наталія. – Ще ж і не кожному можна віддати домашню тварину, не всі усвідомлюють, що це – величезна відповідальність. Але коли вдається знайти «добрі руки», відчуваєш справжнє щастя. Ми підтримуємо зв’язок з родинами, які прихистили тваринок, списуємося, стаємо однодумцями, дружимо сім’ями». Прикладів таких щасливих прилаштувань немало.

Пані Наталя живе на Березняках 13 років. За фахом вона – історик, закінчила КНУ ім. Т.Г. Шевченка, але протягом багатьох років працює в ЗМІ. Цей район для неї, киянки, тепер рідний: «Із кожним роком Березняки стають ще кращими. Я вважаю цей район найкомфортнішим у Києві, а влітку він – взагалі, як курорт! І дуже хочеться, щоб наше місто було європейським завдяки не лише доглянутим вулицям і паркам, а й турботливому ставленню до тварин».