Березняки

Наше завдання – забрати дітей із вулиці

Семиразовий чемпіон України з боксу, тренер і керівник підліткового клубу «Рубін» Сергій Городнічов – про свій шлях до успіху та виховання березняківської молоді

На Березняках Сергій Городнічов – постать досить відома: успішний боксер, семикратний чемпіон України, учасник літніх Олімпійських ігор 1996 року в Атланті, неодноразовий призер чемпіонатів світу. Тепер же, після завершення спортивної кар’єри, – талановитий тренер і педагог-організатор підліткового клубу «Рубін» (на вулиці Миколайчука, 11).

Зараз Сергій передає свій досвід молодому поколінню. Він уже майже 20 років живе на Березняках, і наш мікрорайон став для нього рідним домом, доля якого йому не байдужа.

«Родом я із Запоріжжя, – розповідає про себе Сергій. – Жив там з батьками, там і почав займатися боксом: якось друг запропонував за компанію походити на тренування – мені тоді було 9 років. Так почалося моє спортивне життя». Сергій ріс активним хлопчаком – займався футболом, легкою атлетикою, любив хокей. Але саме бокс став його основним видом спорту. «Наш тренер казав: спорт – це сила і мужність чоловіка. Саме він і виховав у нас любов до боксу», – згадує Сергій. У здібному юнакові тренери розгледіли талант – і хлопець почав навчатися у спеціалізованій спортивній школі: це був старт у професійному спорті з серйозними навантаженнями. «Звісно, було нелегко, але саме бокс, я вважаю, врятував мене від багатьох неприємностей у ті часи: це були 90-ті, район нашого міста вважався бандитським, навколо – багато криміналу й спокус для підлітків. Але весь мій вільний час був заповнений спортом».

Сергій Городнічов

Сьогодні Сергій вважає, щоб бокс дав йому в житті надзвичайно багато: «Я світ побачив, навчився самодисципліні, спорт загартував мене, зробив витривалішим і врівноваженим, я став мислити інакше, і мої погляди на життя змінилися».

Боксерський клуб “Рубін”

Після завершення спортивної кар’єри Сергій мріяв жити у Києві – і це бажання теж здійснилося. Далі була тренерська кар’єра: Сергій почав вчити дітей боксу. А нещодавно він очолив березняківський підлітковий клуб «Рубін». «Наш клуб дуже старий – йому вже більше 40 років. Коли я прийшов сюди, пам’ятаю, приміщення було у занедбаному стані, – згадує Сергій. – Ми не мали елементарних умов: душових, роздягалень. Діти заходили просто з вулиці одразу в спортзал – тут же й переодягалися. Результатів спортивних теж особливо не було. Але з часом справи почали налагоджуватися: ми зробили вхідну групу, роздягальню, душ, туалет.

Нам почали допомагати депутати Київради – Андрій Странніков та Віталій Росляков – виділяли фінансування і покращували умови клубу – підлогу оновили, замінили дах. Тепер ми зробили тренажерний зал, у підвалі плануємо організувати великий спорткомплекс для реабілітації спортсменів, а на другому поверсі відкриємо дитячу студію раннього розвитку – будуть танці, англійська, малювання, робототехніка». Клуб «Рубін» – підлітковий: тут тренується більше сотні дітей. І діти віком до 18 років займаються безкоштовно! Тепер клуб має і чемпіонів України, призерів Кубка України, учасників та переможців міжнародних змагань, майстрів міжнародного класу, чемпіонів Києва. Але не це є головною метою тренерів клубу. «Ми ж не спеціалізована спортивна школа. Звісно, ми раді гарним результатам вихованців, але головна наша мета – це забрати їх із вулиці. Щоб вони не вешталися поночі в пошуках пригод, а займалися спортом, – каже Сергій. – Саме для цього ми й покращуємо матеріально-спортивну базу, створили новий ринг, закупили боксерське обладнання – усе робимо, аби тільки діти спортом займалися! Я справді хочу їм передати свою любов до боксу. Адже це розвиток не лише фізичний, а й розумовий. У боксі треба багато думати стратегічно, треба вміти захищатися, не лише нападати. Ми не виховуємо хуліганів чи агресорів, ми тут загартовуємо характер і дух, аби наші вихованці, в разі необхідності, могли захисти себе і своїх близьких».