Березняки

Наше озеро одужує!

У Тельбіні вже три роки працюють оздоровчі для водойми «джакузі» – унікальна система гідроаерації. Що змінилося за цей час?

Озеро Тельбін для мене особисто – особливий проект, яким наша команда опікується уже багато років. Ми пройшли довгий і непростий шлях, стикалися з нерозумінням та перепонами. Але ми все ж стали свідками перетворення заболоченої водойми на справжню окрасу всієї столиці! Якщо раніше біля захаращеного Тельбіна березняківці боялися гуляти в сутінках, то тепер кияни з усього міста приїжджають сюди на відпочинок. Це найкраща оцінка наших досягнень!

Андрій Странніков, депутат Київради

«Фанати» березняківського озера Тельбін, які слідкують за його долею, добре знають: за останні вісім років наша водойма переживає справжню «реінкарнацію». Зі звичайного замуленого болота воно перетворилося на оазу відпочинку, до якої з’їжджаються містяни з усього Києва. Окрім благоустрою території, найсучаснішої бігової, велосипедних доріжок, спортивних майданчиків, які з’явилися за цей час навколо озера, суттєві зміни відбулися і «в глибинах» самої водойми. Адже три роки на дні Тельбіна працює новітня система гідроаерації, яка рятує наше озеро! Образно кажучи, березняківська водойма підключена до унікального «апарату штучного дихання», яке насичує воду киснем, дозволяє озеру та його підводним мешканцям дихати й жити. Що ж змінилося за ці роки у Тельбіні і чого чекати нам, його «прихильникам»?

Віталій Росляков та Андрій Странніков

Ми стали «першопрохідцями» – на озері Тельбін випробували інноваційну технологію, яка вже зараз демонструє чудові результати. І вони, за оцінками експертів, будуть покращуватися! «Серце» Березняків – озеро Тельбін – неодмінно буде битися! І це наша спільна заслуга!

Віталій Росляков, депутат Київради

На дні Тельбіна лежала «таблиця Менделєєва»

Спеціальні аератори, які покращують якість води, у глибинах озера Тельбін з’явилися не одразу. Перед тим над долею водойми мудрувала ціла група фахівців – на чолі з багаторічними «натхненниками» проекту, депутатами Київради Андрієм Странніковим та Віталієм Росляковим. І за ці роки проведена колосальна робота з порятунку Тельбіна! Спершу спеціалісти розчистили природні джерела на дні озера, чим покращили його водообмін та екологічний стан. Витягли з водойми тонни сміття і твані, зрізали незліченну кількість очерету. Одначе головну проблему тоді не вдалося прибрати: адже вода в Тельбіні практично весь час «стоїть» нерухомо. Тому верхні шари водойми у спеку гарно прогріваються, тоді як на дні озера вода лишається холодною – туди не потрапляє кисень. Це впливає на якість води, і сама водойма заболочується. Тож на дні озера за роки “простою» зібралася мало не вся «таблиця Менделеєва». Про яку якість води могла йти мова? 

Система гідроаерації озера Тельбін

«Як згадаю, яку кількість твані ми щоліта витягували з озера, поки розчистили дно! – пригадує Оксана Грачова, начальник дільниці №2 КП «Плесо». – А скільки тон дохлої риби, яка не мала чим дихати в озері, доводилося щовесни витягувати з водойми?!»

Оксана Грачова, начальник дільниці №2 КП «Плесо»

Але вихід для озера знайшли! «Оживити» Тельбін вирішили за допомогою так званої «мікробульбашкової аерації» – фактично це був перший в Україні досвід! В озеро занурили спеціальні пристрої, які вводять кисень в озеро. Принцип їх роботи такий, як в домашньому акваріумі: маленькі бульбашки повітря із певної глибини піднімаються вверх, і поки вони ідуть через воду, повітря розчиняється. І таким чином кисень насичує воду. Це і є мета проекту – підвищити рівень кисню у Тельбіні й покращити водообмін. І заразом – якість самої води: вона стає прозорішою, чистішою. Система дозволяє керувати аераторами дистанційно, із будь-якої глибини. І через диспетчерську систему фахівці мають можливість задавати глибину аерації. І ці «підводні човники», оснащені датчиками заглиблення, працюють там, де їм «наказано».

Система гідроаерації озера Тельбін

Хліб – біда для озера!

«Фахівці казали нам: аби побачити перші результати роботи аераторів, має пройти 3-4 роки, – розповідає пані Оксана. – І ми їх уже бачимо! Ще того року вода була «мильна» – слизька, із запахом. А вже цього літа – прозоріша, не має неприємного запаху і «мильності». Водолази, які регулярно перевіряють дно Тельбіна, уже кажуть: мулу на дні майже немає! І це при тому, що раніше із дев’яти метрів товщі води шість займав мул! Риба почала нереститися, черепах дуже багато. Аератори своє роблять – озеро почало дихати!»

Окрім восьми аераторів, які працюють в озері, на результат «трудиться» і фонтан на Тельбіні. Він не лише відіграє функцію окраси озера, а також насичує водойму киснем. Про те, що якість води в озері покращується, свідчать і лабораторні проби. Одначе є ще куди “рости”.

«Єдиний показник, який ще не вписується у норму, – це наявність кишкової палички у воді. Тому купатися у Тельбіні поки не рекомендовано», – каже пані Оксана. Але цьому є логічне пояснення: озеро поки що «не набрало сили», аби самостійно регулювати свою «мікрофлору» й тримати «здоровий баланс» (це відбудеться з часом!). А тому будь-які «подразники», які сприяють забрудненню озера, його цвітінню, миттю погіршують загальну «картину» з лабораторними показниками. Та ж дощова вода або вода з бювету поблизу Тельбіна, яка стікає до водойми, – це теж погіршує бактеріологічні «цифри». Саме тому захисники озера так просять не кидати нічого у водойму. «Навіть камінці, які діти жбурляють у Тельбін, уже негативно позначаються на стані води, – каже пані Оксана. – А що вже казати про сміття, недопалки, залишки їжі, які скидають в озеро! Не годуйте хлібом качок і рибу – це справжня катастрофа для озера. Адже в спеку все це цвіте у воді, гниє! А потім ми бідкаємося, що купатися не можна. І для самих качок та риби це некорисно».

Оксана Грачова, начальник дільниці №2 КП «Плесо»
Парк на озері Тельбін

Ще одна біда для Тельбіна – це несумлінні рибалки

Своїми гачками-«драчами», якими полюють на рибу, вони чіпляють труби, по яких іде повітря. Звісно, після такого «кльову» у «порубаних»  шлангах з’являються дірки, і вода через них заповнює труби. Тож аератор не виконує свою функцію – він навіть може згоріти. А потім цю систему важко знову відновити. Аератор потрібно піймати, продувати «магістраль», доводиться міняти труби. І всього цього можна уникнути, якщо просто уважно ознайомлюватися зі стендами, де зображена схема розміщення аераторів. У їх роботі та справності рибалки теж, до речі, мають бути зацікавлені: чим більше кисню у воді, тим вона буде чистіша і більш «заселена» рибою. Оздоровчі «джакузі» неодмінно ще більше покращать якість води у Тельбіні. І наступного року матимемо ще кращі результати! Однак і ми маємо допомагати одужати нашому озеру – своєю турботою про нього!